Історія появи ліпнини

Прагнення зробити будинок красивим і затишним властиво людині з давніх-давен. Як показують дослідження археологів, одним із найстаріших варіантів декорування будівель є ліпнина. Цей вишуканий спосіб не втратив актуальності. Через багато століть – розетки, амури, панно та молдинги зі студії «ErmitageDecor», як і раніше, на піку популярності. Про етапи розвитку цього напряму архітектури йтиметься далі.

Історики сходяться на думці, що біля витоків зародження мистецтва стоять єгиптяни. Перші згадки про ліпний декор в оформленні палаців, гробниць фараонів та релігійних храмів датовані 5000 роком до нашої ери. Спочатку ліпнина несла виключно функціональне навантаження - колони підтримували арки та несучі елементи конструкції, барельєфи створювали додаткову точку опори, бази гарантували стійкість пілонів та пілястр. Пізніше поверхню виробів доповнювали візерунками, орнаментами, розписом. Пластичний та легкий у обробці матеріал – гіпс – дозволяв майстрам із розвиненим почуттям естетики проводити сміливі творчі експерименти. Вони активно користувалися цим, дивуючи публіку чудовими шедеврами.

Внесок у розвиток ремесла зробили і греки під час античності. Їм належать різні техніки та стилі, які набули статусу «класики». Взявши за основу досягнення греків, естафету перейняли римляни - додавши нотки помпезності та пихатої розкоші. Будинки забезпечених жителів Римської імперії можна було легко впізнати на вулицях. Особняки виділяла позолочена ліпнина на колонах, фризах, нішах та арках.

З падінням великих імперій канули в лету і досягнення давніх майстрів у сфері створення ліпнини. У Європі в раннє Середньовіччя при будівництві перевагу віддавали суворим лініям, мінімальній кількості оздоблення – будівлі виглядали похмуро та блякло. Привнесла граціозність і витонченість у стиль будівель готика, що з'явилася в 12 столітті, а в період Ренесансу ліпнина розквітла. Проте справжній тріумф відзначений епохою бароко. Майстри забули про аскетичний і нудний раціоналізм, віддавши перевагу вигадливим візерункам, асиметрії, хитромудрим формам. Ліпниною прикрашали камінні портали, сходові прольоти, карнизи, віконні та дверні отвори.

Упорядкованість до архітектури вніс класицизм у 18-19 століттях. Цей художній напрямок зберіг пасторальні та античні мотиви, проте декор застосовували стримано та помірно. Еклектика не внесла коректив у специфіку використання ліпних елементів, а ось у період модерну архітектори створювали чудові проекти з їх застосуванням.

Надихнувшись класичними аристократичними інтер'єрами, дизайнери застосовують в оформленні просторів гіпсові елементи. Вироби не створюють складнощів у процесі монтажу, характеризуються екологічністю, мають чудовий зовнішній вигляд. Серед інших переваг зазначають:

Декор органічний у житлових будинках, муніципальних об'єктах, бізнес-центрах, магазинах.

Матеріал не спалахує, не виділяє токсичних речовин при нагріванні.

Поверхня не деформується, характеризується механічною міцністю. У разі виникнення тріщин і сколів можна усунути дефекти своїми руками.

Поверхні – фасади, стіни, стелі – набувають виразності. Вдається приховати дрібні недоліки – щілини та стики, нерівності та шорсткості, «заховати» труби, комунікації та технологічні відсіки.

На користь вибору свідчить величезна різноманітність фактур та форм, доступна ціна!